- цілувальник
- -а, ч.1) іст. Виборна урядова особа в Російській державі 15 – початку 18 ст., яка збирала податки й виконувала ряд судових і поліцейських обов'язків.2) заст. Шинкар.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
цілувальник
Смотреть что такое "цілувальник" в других словарях:
білувальник — а, ч., спец. Людина, що робить білування, обдирає шкуру із забитих тварин … Український тлумачний словник
білувальник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
цілувальник — іменник чоловічого роду, істота виборна урядова особа в Росії XV – початку XVIII ст., яка збирала податки й виконувала ряд судових і поліцейських обов язків; шинкар арх. іст … Орфографічний словник української мови
